Важливі новини

Про інфекційні хвороби, які передаються кліщами, та заходи щодо їх профілактики

Про інфекційні хвороби, які передаються кліщами, та заходи щодо їх профілактикиЗ настанням весни підвищується сезонна активність лісових кліщів, які є потенційними переносниками збудників природновогнищевих інфекцій, насамперед іксодового кліщового бореліозу (хвороби Лайма), Ку- лихоманки, туляремії, кліщового енцефаліту та інш.

Ризик інфікування збудниками природновогнищевих інфекцій високий і залежить від того наскільки часто інфіковані кліщі зустрічаються в даній місцевості. Наприклад, у природному вогнищі іксодового кліщового бореліозу від 7% до 50% кліщів можуть бути інфіковані збудниками бореліозу. На сьогодні в області виявлені природні вогнища іксодового кліщового бореліозу у 65 географічних точках 19 адміністративних територій; природні вогнища Ку-лихоманки – у 6 районах, на околицях 12 населених пунктів; природні вогнища туляремії – у 17 районах, на околицях 110 населених пунктів.

Інфікування людини збудниками природновогнищевих інфекцій відбувається в результаті присмоктування кліща. Чисельність кліщів є найбільшою у листяних та змішаних лісах з гутою травою та підліском, в тому числі на лісових галявинах та зарослих травою лісових доріжках, у яругах, долинах річок, на луках.

Кліщі активно підстерігають свою здобич (людину або тварину), сидячи на гілках дерев, кущів, траві. За допомогою кігтиків вони міцно прикріплюються до свого майбутнього „господаря”, а пізніше обирають місце для присмоктування. Частіше всього кліщ обирає місця з тонкою шкірою і великою кількістю судин (шия, груди, пахові ділянки тощо), у дітей - на волосяній частині голови. Оскільки до складу слини кліща входять анестезуючі, антикоагулюючі, судинорозширювальні речовини, відчуття свербіння виникає лише через 6-12 годин. Процес насичення кров’ю самок може тривати 6-8 днів.

Початок хвороби Лайма за своїми проявами дуже подібний на звичайні застудні захворювання або грип. Тому небезпідставну тривогу повинні викликати збільшення лімфатичних вузлів, болі у суглобах, м’язах, навіть незначне підвищення температури, що виникають після укусу кліща або перебування у лісі. У 40 - 50 % інфікованих людей на місці присмоктування кліща через деякий час (на 2-4 день, іноді через 2 місяці, а, найчастіше, через 12-14 днів) виникає червона пляма - мігруюча еритема - яка з часом зростає в розмірах і може сягати до 20-30 см у діаметрі. При гострій інфекції патологічні зміни відбуваються на шкірі, у суглобах, органах серцево-судинної, нервової систем та інш. Прогноз при своєчасно розпочатому лікуванні - благоприємний. Крім гострої інфекції може бути і хронічна її форма, яка розвивається у осіб, що не лікувались: уражаються ці ж самі органи або системи, але вираженість та характер змін є більш складними.

Ку-лихоманка зазвичай перебігає з підвищенням температури тіла до 39 – 40 гр. С, головним болем, біллю у м’язах та суглобах, запаленням легенів, можливе ураження серця та нервової системи. Захворювання може перебігати і у хронічній формі.

У осіб, що постраждали від покусів кліщів, можливе захворювання туляремією, яке найчастіше перебігає із високою температурою тіла (до 40 гр), головним болем, збільшенням лімфовузлів.

Якщо нападу кліща не вдалося уникнути, то пам’ятайте, що видалити кліща найкраще зможе фахівець - лікар-хірург у хірургічному кабінеті або травмпункті.

Для самостійного видалення кліща скористайтесь одним із наведених нижче способів:

захопіть кліща пінцетом або пальцями рук, обгорнутими чистою марлею, якомога ближче до його ротового апарату і обережними, легкими рухами, розгойдуючи з боку в бік, витягніть із шкіри.

Місце присмоктування кліща обробляють спиртовим розчином йоду або «зеленки». Якщо при видаленні кліща відірвалась його „голівка”, яка зазвичай лишається в шкірі і має вигляд чорної цятки, місце присмоктування старанно протирають спиртом і видаляють її стерильною голкою.

Слід зауважити, що видалення кліща слід проводити обережно, не стискаючи надмірно пінцетом або пальцями рук його тіло, оскільки при цьому можливе вичавлювання вмісту кліща разом із збудниками у ранку. Важливо також не розірвати кліща при його видаленні. Голівка, що залишається у шкірі, може спричинити запалення та нагноєння.

Не варто наносити на кліща масляні розчини або накладати мазеві пов’язки. Кліщ при цьому може задихнутися і мертвим залишиться у шкірі, що значно ускладнить його наступне видалення.

У будь-якому випадку, після зняття з себе кліща, що присмоктався, зверніться до лікаря-інфекціоніста в кабінет інфекційних захворювань поліклініки за місцем проживання.

Для того, щоб запобігти нападу кліщів, а з тим і захворюванню на природновогнищеві інфекційні захворювання, необхідно перед відвідуванням лісу застосувати засоби індивідуального захисту. За відсутності протикліщового костюма доцільно використовувати одяг з об’ємних тканин, товщина яких більша за довжину хоботка кліща. Одяг надягається таким чином, щоб затруднити заповзання кліща. Сорочка повинна бути з довгими рукавами і щільно прилягаючими коміром та манжетами. Потрібно заправляти сорочку в штани, штани – в шкарпетки, на голову вдягти капелюх або пов’язати її косинкою. Взуття повинно бути без жодних отворів для ступні. Кліщ присмоктується не відразу, якщо людина вдягнена належним чином, то кліщ до шкіри не добереться.

Для відлякування кліщів застосовують репеленти: „ДЕТА”, „Тайга”, „Редет”, „Арнет” , „Акрофтал”, „Пермет”, „Кедр”, „Оксазоль” та інші.

Одним із надійних засобів попередження захворювання - часте проведення само- та взаємооглядів з метою більш раннього виявлення кліщів. Огляди проводяться через кожні дві години знаходження в природному осередку, а також після повернення з лісу. Необхідно також оглянути хатніх тварин, які Вас супроводжували під час прогулянки, одяг, квіти, ягоди, гриби, що Ви принесли з собою.

Будьте обережні!

Пом. лікаря епідеміолога
Білоцерківського міжрайонного
відділу лабораторних досліджень Радченко О.Г.