Важливі новини

Про трансмісивні інфекційні хвороби та заходи щодо їх профілактики

Про трансмісивні інфекційні хвороби та заходи щодо їх профілактикиТрансмісивні хвороби - це інфекційні захворювання, переносниками збудників яких є кровососні комахи та представники типу членистоногих. Зараження людини відбувається при укусі зараженими комахами або кліщами. Відомо близько двохсот захворювань, що мають трансмісивний шлях передачі інфекції. Вони можуть викликатися різними інфекційними агентами, а саме: бактеріями й вірусами, найпростішими й рикетсіями, та навіть гельмінтами. Деякі з них передаються безпосередньо через укус кровососних членистоногих – це малярія, висипний тиф, жовта лихоманка, частина – опосередковано, при обробці тушки зараженої тварини, яку вкусила комаха-переносник, - це чума, туляремія, сибірка.

В місті епідемічне значення серед трансмісивних інфекційних хвороб мають хвороба Лайма, малярія, дірофіляріоз, так як є наявність переносників збудників та сприятливі клімато-географічні умови для їх розвитку в організмі членистоногих. Час від часу реєструються поодинокі випадки дірофіляріозу та завізні випадки малярії, але за останні 5 років реєструвались лише випадки хвороби Лайма.

Захворюваність на іксодовий кліщовий бореліоз, або хворобу Лайма, має тенденцію до зростання по всій Україні. Однією з причин зростання кількості захворювань на цю хворобу є наявність ензоотичних територій, як у сільській місцевості, так і у містах, усього 3042 території в 484 районах 27 адміністративних регіонів. Під дану територію підпадає і м. Біла Церква, де з 2005 року зареєстровано 132 лабораторно підтверджених випадки захворювання, в т.ч. 29 осіб захворіли в 2013 році.

Щодо інших трансмісивних хвороб, наприклад малярії, то в цілому кількість завізних випадків малярії по всій країні зменшилась у 2,3 рази, але число mixt-малярії (змішаних випадків) збільшилось на 13,1 %, рецидивів (повторів) – у 1,9 рази, летальних випадків від тропічної малярії – у 3,8 рази. Цьому сприяли поява та збільшення випадків малярії стійкої до лікарських засобів, розширення міжнародних зв’язків України з іншими країнами, здійснення миротворчих місій, відпочинок громадян України в ендемічних з малярії регіонах, порушення правил проведення хіміопрофілактики та інших профілактичних заходів особами, які від’їжджали в тропічні країни та повертались в Україну. На сьогоднішній день в місті на обліку знаходиться 89 осіб, що прибули з ендемічних країн та щорічно обстежуються на наявність збудника близько 200 осіб.

Дірофіляріоз - єдиний трансмісивний гельмінтоз, що реєструється в країні і має тенденцію до зростання. Захворюваність серед людей корелюється з епізоотією серед собак та наявністю переносників збудника, які мають епідемічне значення. З 1997 року захворюваність дирофіляріозом населення країни зросла у 63,6 рази. Дирофіляріоз реєструється в усіх регіонах країни, в місті за цей період офіційно зареєстровано 3 випадки.

За останні 3 роки в країні мало місце 13 випадків туляремії у 2 областях - Сумська – 10 випадків та Київська – 3 випадки, в т.ч. за 2013 рік - 2 випадки в Київській області.

Джерелами та резервуарами збудника туляремії в країні залишаються мишовидні гризуни та зайці. Ензоотичні з туляремії території визначено в АР Крим, 24 областях (218 адміністративних районах). У природних осередках туляремії мешкає близько 1,6 млн. осіб, які мають ризик зараження цією інфекцією.

Лейшманіоз є актуальним в АР Крим, м. Севастополі та Одеській області, а кліщовий вірусний енцефаліт (КВЕ) залишається актуальним, передусім в Криму та на Волині.

Також щорічно реєструються спорадичні випадки захворювання людей на лихоманки. У країні визначено ензоотичні території з Ку-гарячки, це: АР Крим, 18 областей та м. Севастопіль, всього 257 ензоотичних територій у 135 районах; з гарячки Західного Нілу - 18 регіонів, 47 районів, 63 населених пункти; з Марсельської гарячки –5 південних регіони (переважно АР Крим та м. Севастополь). За 2011-2013 роки було зареєстровано 20 випадків захворювання людей на Ку-гарячку у 2-х областях - Одеській (16) і Донецькій (4 випадки), 66 випадків захворювань на марсельську гарячку (переважно в АР Крим та м. Севастополі, у т.ч. 19 випадків у 2013 році). Поширенню захворювань на марсельську гарячку серед людей сприяє інфікованість собачих кліщів Rh. sanguineus та інших, які паразитують на собаках, переважно безпритульних.

Специфічна профілактика вказаних трансмісивних інфекцій у сучасних умовах застосовується лише при кліщовому вірусному енцефаліті, туляремії та Ку-гарячці. Профілактика інших є неспецифічною, оскільки вакцини відсутні, розробляються або недостатньо ефективні.

Основними завданнями неспецифічної профілактики є захист людей від укусів (присмоктування) кровосисних комах та членистоногих.

Це можливо шляхом зменшення кількості переносників збудників хвороб в природних вогнищах інфекцій, знищенням диких тварин, що є природнім резервуаром інфекції (гризунів) та використанням індивідуальних засобів захисту людей від укусів кровососних комах та кліщів шляхом використання репелентів і дотримання правил поведінки за містом, в лісових масивах.

Ірина Дедова, лікар-епідеміолог, завідувач Білоцерківським міським відділом лабораторних досліджень