Важливі новини

Мандруючи Україною. Буковина - край Черемоша й Прута

Буковина - чарівний край букових та хвойних лісів, омитий бурхливими водами Черемоша й Прута, не раз оспіваний у піснях. Це край казкової краси гірських і лісових пейзажів, стрімких водоспадів та чудодійного різнобарв’я природного багатства.

Це край, описаний у легендах і звеличений в поезії, зігрітий любов’ю його жителів, завжди відкритий для всіх охочих долучитися до дива» - так починається розповідь про мальовничу Буковину.

Хто хоча б раз бував у цих краях, знає, що важко перебільшити в описах красу Буковини. На щастя, трапилася і нам нагода на власні очі побачити чарівну буковинську землю.

Буковина - край Черемоша й Прута

У складі команди журналістів з усіх куточків України, ми побували у прес-турі у Чернівецьку область. Поїздка стала можливою за сприяння Асоціації судновласників України, під керівництвом прес-секретаря Ассоціації та координатора медіа-форумів Олександра Федорова, за що ми їм щиро вдячні.

Знайомство з Буковиною розпочалося з офіційної зустрічі журналістів з представниками Чернівецької обласної державної адміністрації. До речі, нинішнє приміщення Чернівецької обласної ради і облдержадміністрації - будівля Палацу Юстиції - була споруджена в 1905 році за проектом львівського архітектора Ф. Сковрона в стилі історизму.

У прес-конференції взяли участь начальник управління інфраструктури та туризму Чернівецької ОДА Дмитро Павел та начальник відділу з питань туризму управління інфраструктури та туризму Чернівецької ОДА Роман Ляпчук. Вони детально розповіли журналістам про туристичну привабливість Буковини, перспективи розвитку краю, поділилися планами на майбутнє.

Багата історико-культурна спадщина, відображена впливом понад сорока національностей, що мешкали на теренах області, унікальне переплетіння історичної долі Північної Буковини і частини Бесарабії та архітектурний спадок, залишений завойовниками, слугує добрим підґрунтям для розвитку туристичної галузі.

Особливості рельєфу, рівнина, передгірська та гірська частини, розчленовані мальовничими долинами рік, створюють сприятливі можливості для розвитку спортивних видів туризму (водного, пішохідного, гірського, альпінізму та велосипедного). Значний потенціал має сільський туризм.

Буковина - край Черемоша й Прута

В області активно розвивається туристична інфраструктура. Наразі здійснюється успішне фінансування нових туристичних комплексів, які стали окрасою Буковини і візитною карткою Карпатського регіону. Це «Сонячна долина» (с. Бояни, Новоселицького району), Міжнародний туристично-розважальний комплекс «Перевал Німчич» (с.Підзахаричі, Путильського району), гірськолижно-туристичний комплекс «Мигово» (с.Мигово, Вижницького р-ну). (Детальнішу розповідь про «Мигово» читайте у наступному номері. Прим. автора).

Чернівецька область має гарні перспективи щодо розвитку туристичної галузі. І вже сьогодні для туристів є цікавими численні туристичні ярмарки та фестивалі, що відбуваються на Буковині.

Ось перелік деяких з них. Охочі завітати на Буковину, вже можуть обрати для себе один з них.

- Вперше в Україні планується влаштувати фестиваль березового соку (початок квітня, с. Банилів-Підгірний, Сторожинецького району).

- VIII Буковинський туристичний ярмарок (травень, м. Чернівці).

- Фольклорно-етнографічний фестиваль «Захарецький гарчик» (вересень, с. Підзахаричі, Путильський р-н).

- Спортивно-туристичний фестиваль «Чернівці адреналін фест» (жовтень, м. Чернівці).

- Міжнародний молодіжний форум зі всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (жовтень, м. Чернівці).

- Міжнародні спелеоекспедиції «Попелюшка - українська печера» (протягом року, с. Подвірне, Новоселицький р-н).

Тож, кожен зможе знайти на Буковині щось цікаве за власними уподобаннями.

Буковина - край Черемоша й Прута

Ми ж пропонуємо вам здійснити невеличку мандрівку Чернівцями. Зробити це зовсім нескладно. Чернівці - порівняно невелике місто і погуляти його звивистими вуличками та помилуватися краєвидами і архітектурою цілком можливо навіть без супроводу гіда. Саме так ми і вчинили. Кілька годин у Чернівцях залишили позитивні враження надовго.

Отож, вирушаймо! Для початку, трішки історії.

Чернівці виникли не пізніше 1408 року, оскільки саме під цією датою місто згадується в одній із грамот молдавського господаря Олександра, прозваного Добрим. Невеличке поселення на пагорбі над Прутом, звичайно, було заселене раніше і, очевидно, перебувало під захистом укріплення на горі Цецин. Є припущення, що назва міста походить від міста-фортеці, що називалося Черн або «чорне місто». Можливо, назва міста Чернівці походить від чорних дубових, перекладених чорноземом стін фортеці.

Буковина - край Черемоша й Прута

Чернівці не раз ставали ареною військових баталій та слід визнати, що чужоземці, які тут правили, не тільки експлуатували цей край, а й приносили щось своє, що в кінцевому результаті склалося у гармонійну картину «чернівецької цивілізації». Віками мешкаючи поряд, різні народи протягом століть викували те, що є тільки чернівецьким, що не відбереш, не вивезеш і не заборониш. Це дух Чернівців, який можна відчути тільки в цьому місті…

Блукаючи вуличками Чернівців, ми мали нагоду цілком впевнитися, що це особливе місто. Воно справді всотало у себе чимало стилів, епох, традицій і створило своє, особливе обличчя. Кожна вулиця, кожна будівля не схожа одна на одну. Втім, разом вони створюють досить гармонійний ансамбль.

Центральна площа (колишня площа Ринок) виникла в середині ХІХ століття. Площа - це складний містобудівний вузол, що об’єднує 7 вулиць. В 1947 році на площі спорудили міську ратушу, а прилеглу територію звільнили від хаотичної забудови. Будинки, що розташовані тут, вирізняються особливим шармом, витонченістю і величчю, а будівля ратуші увінчує гармонію і довершеність архітектурної композиції. Традиційно Центральна площа - місце мітингів та маніфестацій.

Перлиною Чернівців безперечно є головний корпус Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.

Це резиденція Буковинських митрополитів, що була споруджена на місці старого єпископського палацу у 1864-1882 рр. проект архітектурного ансамблю виконав відомий чеський учений, архітектор, академік Йосип Главка у дусі еклектики з переважанням елементів візантійського та романського стилів. До речі, ансамбль резиденції Буковинських митрополитів - пам’ятка архітектури національного значення. Він включений до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, а ще він став одним з переможців Всеукраїнської акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци».

Буковина - край Черемоша й Прута

Отож, коли ви будете у Чернівцях, обов’язково знайдіть час помилуватися цим шедевром архітектури.

Вулиця Головна. Сьогодні вулиця Головна фактично складається з 4-х вулиць, котрі змінювалися як в часи Австро-Угорщини, так і в румунські часи. За радянських часів вулиця називалася іменами Й. Сталіна, В. Леніна. А з 1992 року - Головна, від якої розгалужуються майже 40 вулиць.

вулицю Головну прикрашають будівлі, різноманітні за стилем і призначенням. Цікавими є будинки № 42 - будівля з дерев’яними балкончиками, котру називали «Двір Матильди», ансамбль будівель №№46-50, серед яких отель «Київ» (колишній «Palace»), фасад якого прикрашає бюст античної богині, а на самому вершечку караулять два леви.

А ось цікавий будинок №34. Раніше тут розташовувався отель «Централь». А нині у підвальчику цього будинку відродили австрійську традицію пивоваріння. Там, де сто років тому був ресторан пива, відкрили «паб 34». Зізнаюся, ми не встояли перед спокусою посмакувати живим пивом, звареним на власних броварнях пабу. І не пожалкували. Варто зауважити, що крім смачного пива, інтер’єр пабу також заслуговує уваги. До того ж, тут проводяться цікаві зустрічі та концерти.

Буковина - край Черемоша й Прута

Вулиця Ольги Кобилянської. Нині це пішохідна вулиця, посередині якої розташовані зручні лавочки і висаджені дерева. До 1918 року вулицю називали Herrengasse (тобто Панська), до 1940 р. - Jancu Flondor на честь Янку Флондора, одного з найбагатших землевласників Буковини. 27 листопада 1940 року вулиця отримала назву О. Кобилянської. Забудова вулиці розпочалася в середині XVIII століття дерев’яними одноповерховими будинками. Поступово вулиця ставала діловим центром. Тут розташовувалися банки, іноземні фірми, розважальні заклади, кафе, ресторани, редакції газет і журналів. Це був час, коли двірники кожного ранку мили бруківку і тротуари теплою водою з милом. А підмітали... трояндами. Вулиця - справжня виставкова зала, де представлені найрізноманітніші архітектурні стилі Європи. На вулиці О. Кобилянської унікальним є кожен будинок. Найцікавіші ті, з якими пов’язані певні події життя міста. Скажімо, в будинку №14, де нині розташовується Палац кіно, було Генеральне агентство Буковини, що пропонувало своїм клієнтам квитки на швидкісні пароплави від Гамбурга до Нью-Йорка. Подвір’я будинку №22 колись називалося «Італійським двориком», а сама будівля була резиденцією прем’єра Буковини Дора Поповича. Неоренесансний будинок № 28 (сьогодні тут Обласний краєзнавчий музей) - приміщення колишньої дирекції Правосланого релігійного фонду. На вулиці Кобилянської знаходяться також два колишніх Народних будинки - Польський і Німецький, збудовані в стилі модерн з використанням неоромантичних елементів і традицій народної німецької архітектури. Ось така вулиця-музей. Зручно вмостившись на лавочці, тут можна не лише відпочити, а й побачити та дізнатися чимало цікавого. А якщо ви вже зголодніли, то радимо вам звернути у будь-який дворик вулиці. Тут чимало різноманітних закладів громадського харчування на будь-який смак. Ми теж вирішили підкріпитися. І обрали для цього національну кухню. Зайшовши у тихий і затишний двір, натрапили на корчму «Колесо», де нас радо зустрів офіціант у національному вбранні. Тут усе відповідало колориту: інтрер’єр закладу, меню, атмосфера доброзичливості і щирості. Окрім того, асортимент страв досить широкий, порції величезні, а ціна - помірна. І що найголовніше - все тут дуже смачно!

Відпочивши та попоївши, ми вирушили до залізничного вокзалу, бо вже час було повертатися додому.

Втім, наостанок ми вирішили пройтися пішки та помилуватися красою Чернівців. Враження, отримані у цьому чарівному місті, залишаться у серці надовго.

Олена Ткаченко