Важливі новини

Ювілей директора – свято для всього театру

12 квітня у Київському академічному обласному музично-драматичному театрі відбулося гарне свято. Цього дня відзначали Ювілей генерального директора-художнього керівника театру В’ячеслава Валентиновича Ускова.

Ювілей генерального директора-художнього керівника театру В’ячеслава Валентиновича Ускова

Здавалося б, День народження – особисте, родинне свято. Та не у випадку з директором театру. А тим паче, з В’ячеславом Валентиновичем. Адже театр – його друга сім’я, причому, практично рівноцінна справжній родині. З ранку до пізнього вечора директор – у театрі. Як і годиться справжньому господарю, він у курсі всього, що тут відбувається, до найменших дрібниць. Як голова великої родини, В'ячеслав Валентинович турбується про кожного, хто складає театральну сім’ю саксаганців. Як батько, він буває суворим, вимогливим, але завжди справедливим та люблячим. За це його поважають у колективі. І вже не уявляють собі іншого директора. Але так було не завжди. І до сьогоднішнього успіху ювіляр пройшов тривалий, нелегкий, але такий цікавий і наси­чений подіями шлях…

В’ячеслав Валентинович Усков народився 12 квітня 1951 року у місті Біла Церква, у багатодітній родині.

У дитинстві він активно займався фізкультурою, спортом, акробатикою та гімнастикою. Згодом відвідував театральний гурток Будинку піонерів, драмгурток БК «Сільмаш», навіть організував у школі піонерський театр.

Тож коли після закінчення школи, у 1968 році постало питання вибору професії, не вагався і подався у Москву поступати до Щукінського училища. Цікавий факт: у столиці він мав підтримку таких відомих артистів як Наталія Варлей та Аркадій Райкін. Та обставини склались так, що В’ячеслав повернувся додому не дочекавшись закінчення іспитів. І одразу пішов працювати…на завод. Тож першим записом у трудовій біографії став: токар-інструментальник на заводі «Сільмаш».

У 1969 році В’ячеслав Валентинович був призваний до лав Радянської Армії. Служити йому довелося у військах урядового зв’язку держбезпеки.

Після служби в армії юнак поступив у Київський державний інститут культури, котрий закінчив у 1976 році за кваліфікацією «керівник театрального колективу».

Ще під час навчання В’ячеслав Валентинович «відпрацьовував» на канікулах на заводі «Сільмаш» вантажником, а згодом – актором і помічником режисера у театрі Саксаганського.

Повернувшись у Білу Церкву після навчання, він працював на різних посадах: керував театром мініатюр у БК «Сільмаш», працював у Палаці піонерів, у молодіжному клубі тресту «Хімбуд», у професійно-технічному училищі - викладачем етики і психології сімейного життя, викладачем естетичного виховання і викладачем науково-технічного прогресу, керував агітбригадами. За словами самого В’ячеслава Валентиновича, пощастило йому стояти у витоків будівництва Палацу культури «Росава», де згодом працював заступником директора з культурно-масової роботи і науково-технічного прогресу, а з 1973 до 1990 року - художнім керівником.

Жага до нових знань і всебічного розвитку особистості спонукали В’ячеслава Валентиновича до постійного навчання. Він закінчив Вищі курси при Ленінградській Вищій школі профспілок і отримав диплом за спеціальністю «науково-технічний прогрес і економіка». Окрім того, отримав диплом Вищих юридичних курсів при Псковському університеті.

У важкі часи становлення незалежної України довелося йому зайнятися підприємницькою діяльністю. У цей же час, з 1990 року він створив і очолив виробничо-творче об’єднання «Гармонія».

У 2001 р. В’ячеслав Валентинович створив і очолив приватний театр «Новий».

А з березня 2006 року - очолює Київський академічний обласний музично-драматичний театр ім. П. К. Саксаганського.

В’ячеслав Валентинович Усков - Заслужений діяч мистецтв Ук­раїни, кавалер ордена Міжнародного рейтингу популярності «Золота Фортуна», кавалер ордена Чудотворної Почаївської Божої Матері, лауреат премії Національної спілки театральних діячів України ім. М. Кропивницького, член «Золотого фонду Білої Церкви».

Його заслуги, чесноти та досягнення можна перераховувати довго. Втім, найкрасномовнішим ставленням до нього можна вважати той факт, що привітати В’ячеслава Валентиновича з Ювілеєм 12 квітня прийшло чимало людей. Вітали ювіляра міський голова Василь Савчук; заступник міського голови Микола Антонюк; голова Білоцерківської районної ради Валерій Олійник; начальник міського відділу культури та туризму Іван Михальченко; начальник районного відділу культури Людмила Поліщук; командир 72-ї Гвардійської бригади Андрій Грищенко; начальник військового госпіталю Микола Самарський; вікарій Білоцерківської єпархії, єпископ Рокитнянський Никодим; головний редактор газети «Гриф» Валерій Рабенок та інші. Серед них були не лише поважні люди з Білої Церкви, а й з усієї України.

Ювілей генерального директора-художнього керівника театру В’ячеслава Валентиновича Ускова

Представники театрів Чернігова, Черкас, Кіровограда, Київського театру оперети особисто засвідчили свою присутність ювіляру. Та ще більше – надіслали вітальні телеграми та адреси.

А видатний театральний діяч сучасності, Заслужений діяч мистецтв України Євген Тимофійович Колганов виступив з привітальними словами ювіляру одразу у кількох іпостасях. По-перше – від імені Національної спілки театральних діячів України, де він є заступником голови (голова НСТДУ Лесь Танюк); по-друге – від Київського міжобласного відділення НСТДУ, яке він очолює; а по-третє – як повноправний член родини саксаганців.

Впродовж цілого дня відбувалися урочистості, вітання, святкування у саксаганців. Увесь колектив відчував гордість та радість за свій театр і його керівника, у всіх був піднесений настрій, а у стінах театру панувала атмосфера радості, доброзичливості та позитиву.

Ювілей генерального директора-художнього керівника театру В’ячеслава Валентиновича Ускова

Дай Боже В’ячеславу Валентиновичу ще довгих років життя, міцного здоров’я, наснаги, бадьорості, творчої енергії та невичерпного джерела любові та натхнення.

Маємо надію, що з таким керівником Київський академічний обласний музично-драматичний театр ім. П. К. Саксаганського досягне ще більших успіхів та підніметься на вищий щабель театрального Олімпу, що стане гарним подарунком для усіх театралів Білої Церкви.

Олена Ткаченко