Важливі новини

Біла Церква плекає жінок ІІІ тисячоліття

Нещодавно у Білу Церкву завітали поважні жінки - Лідія Лісімова, президент Міжнародної громадської організації «Жінка III тисячоліття» та Марина Литвин, директор Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття».

Лідія Лісімова, президент Міжнародної громадської організації «Жінка III тисячоліття» та Марина Литвин, директор Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття»

Мета їхнього візиту в місто над Россю – обговорення кандидаток, що будуть номіновані на цьогорічну премію «Жінка ІІІ тисячоліття».

Ми вже неодноразово розповідали про унікальну громадську організацію «Центр розвитку громадських ініціатив», котру очолює Ніна Андріївна Соколенко. Чимало добрих та корисних справ робиться під егідою цієї організації. Тому сюди приходять небайдужі люди, котрі стають партнерами, спонсорами організації. Разом їм вдається досягти значних здобутків.

Одним із партнерів Центру є міжнародна громадська організація «Жінка ІІІ тисячоліття».

Ця організація взяла на себе нелегку місію посилення ролі жінки у сучасному суспільстві, яка одночасно може бути і берегинею домашнього затишку, і очолювати успішні фірми й компанії чи займатися власним бізнесом, і бути перш за все Жінкою, з усіма притаманними їй рисами.

Свого часу Центр взяв участь в презентації проекту – Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття». Це було у травні 2006 року у Міжнародному Центрі культури і мистецтв України. Тоді Центр подав заявку на участь у цьому проекті почесного члена Центру, спонсора, керівника ПП «Дригало» Людмилу Дригало. Людмила Борисівна стала переможницею у рейтингу успішних жінок України.

Лауреатом ІІ Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття», у травні 2007 року, за поданням Центру, одними з перших жінок далекого зарубіжжя стали партнери Центру по співробітництву – голова Міжнародної організації «Допомога дітям України. Luda’s Convoys» (м. Дріффілд, Великобританія) Елейн Хомишак та Карола фон Фішер (м. Гамбург, Німеччина).

Минулого року у Національній опері України відбулося нагородження переможниць ювілейної, V Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття». І однією з переможниць знову стала наша землячка. Цього разу це – приватний підприємець Наталія Мєшкова.

Премія «Жінка третього тисячоліття» ось уже п’ять років поспіль присуджується успішним, цілеспрямованим жінкам України. Її удостоїлися і мешканки Білорусі, Естонії та інших країн зарубіжжя, які прославляють нашу країну, - розповідає Лідія Лісімова. - У нашій премії немає номінацій, є розділи: «рейтинг», «знакова фігура» і «перспектива». Кожна з наших переможниць зробила щось важливе для свого міста, області, а значить і для країни в цілому».

За п’ять років існування організації було відкрито 10 філій, нагороджено 208 жінок України і зарубіжжя.

Користуючись нагодою, ми ближче поспілкувалися з цими чарівними жінками – представницями організації «Жінка ІІІ тисячоліття»

Лідія Лісімова, президент Міжнародної громадської організації «Жінка ІІІ тисячоліття»:

- Нас доля завжди зводить з тими людьми, яким не все одно, що відбувається у нашій країні. Фінанси, промисловість, сільське господарство, наука, медицина, меценацтво - ми звикли, що найбільших успіхів у цих сферах діяльності досягали чоловіки. Але жінки тим часом теж самовіддано працювали, сумлінно виконували щоденну роботу, поєднуючи її з турботами про родину. Виходило, що яскраві, справді видатні жінки залишалися в тіні, а їхні успіхи принижувалися і були відомі тільки вузькому колу людей.

На жаль, наша сучасниця й досі не здобуває належної пошани й визнання. Переможцями практично всіх премій й рейтингів є переважно чоловіки або одні й ті ж самі відомі всім жінки. Це несправедливо. Жінок, гідних поваги, набагато більше. Їх необхідно вшановувати, про них треба розповідати. Наша організація була створена за ініціативи жінок, яких ми нагороджували всеукраїнською премією і взагалі, у нас єдина в Україні громадська премія, якою нагороджують тільки жінок.

Ми знайомі з Ніною Андріївною Соколенко вже шість років. Ми дуже їй вдячні за співпрацю, ми знайшли один одного. На щастя таке ж спілкування у нас складається у багатьох регіонах України. Тому що ми шукаємо кандидаток на всеукраїнську премію якраз через тих представників, котрі є в регіонах. Адже саме вони найкраще обізнані, хто займається благодійною діяльністю, хто займається розв’язанням соціальних питань у тому чи іншому регіоні. Адже одним із головних критеріїв домінантом, котрих ми обираємо на свою премію, це є професійні досягнення, а також і активна участь у соціальних проектах і благодійній діяльності.

- У цьому році відбудеться 7-ма Всеукраїнська премія. За цей час було нагороджено двох білоцерківчанок і ще дві пані, що є іноземками, але активно допомагають українським дітям, зокрема, у Білій Церкві. У цьому році знову є претендентки на премію «Жінка ІІІ тисячоліття» саме з Білої Церкви. Чи не бентежить Вас те, що серед лауреаток премії так багато саме білоцерківчанок?

- Ні, Ви знаєте, я думаю, що це цілком нормально. Біла Церква розташована недалеко від столиці. І це місто є бізнесовим центром Київщини. Крім того, напевно, має місце фактор того, що Чорнобильська трагедія близько торкнулася долі Білої Церкви. Тому благодійна діяльність у вашому місті є досить активною. Я вважаю, що дуже добре, що у Білій Церкві є люди, які представляють тих активних жінок, які насправді не лише працюють на особисте благо, а й створюють робочі місця, сплачують країні значні податки і також займаються благодійною діяльністю. Тому нам дуже приємно, що мало не щороку у нас є представниці від Білої Церкви - жінки, що справді достойні цієї почесної нагороди.

- Жінка ІІІ тисячоліття. Що Ви особисто вкладаєте у це поняття?

- Я думаю, що не залежно від того, яке нині тисячоліття, жінка має залишатися жінкою. Але, зважаючи на те, що все у цьому житті рухається, є певні умови, потреби суспільства, котрі виникають саме на сьогоднішній день. Для мене жінка ІІІ тисячоліття – це гармонійна особистість, яка вміє поєднувати у собі різні риси. Це діяльна, сучасна, освічена, прогресивна особистість, яка зробила значний внесок у певну галузь. Якщо вона мудра жінка, не байдужа до всього, що відбувається навколо, то вона і є еталоном жінки. Це стосується і тих українок, котрі нині мешкають за кордоном, але серце їхнє в Україні. Певна річ, ми хочемо бачити усіх жінок в ІІІ тисячолітті щасливими, здоровими. І щоб були гідні умови для реалізації як особистих планів, так і планів професійних. На жаль, поки що в нашій країні ще є певні проблеми з гендерною політикою. Тому і виникла 6 років тому ця премія. Ми хочемо показувати всій країні справжніх жінок, ми хочемо, щоб на них звертали увагу і мали гідний приклад для наслідування. Адже розвиток країни повинен бути не однобоким, а гармонійним. Крім того, наші переможниці – гарний приклад для молодих дівчаток, що тільки починають жити. Ми показуємо, що головне – ставати особистостями, досягати успіхів у навчанні, в кар’єрі, особистому житті. І не варто чекати на чиюсь допомогу. Все в наших руках. Адже кожна жінка - це цілий світ. Кожна жінка - це унікальне поєднання зовнішньої беззахисності і великої внутрішньої сили. Кожна жінка має повірити у власні можливості, розвивати свій потенціал, реалізовуватись у різноманітних сферах діяльності.

Марина Литвин, директор Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття»:

- Я хотіла б додати, що наша країна повинна пишатися тими жінками, котрі вже нагороджені премією, які потребують суспільного визнання. Адже для всіх жінок, що беруть участь у нашому проекті – це справжнє свято. Вшанування справжньої жінки, що є доброю громадянкою, матір’ю і не лише власним дітям, а й тим, хто цього потребує. Це гармонійна жінка. Нам би хотілося молодому поколінню на прикладі цих жінок показати, що треба зробити, щоб стати справжньою жінкою ІІІ тисячоліття.

- Що ця премія, на Вашу думку, дає самим лауреаткам?

- Я думаю, що це те визнання, якого потребує кожна жінка. Інколи буває замало просто сказати «Дякую!». Коли суспільство ніяк не реагує на ті добрі справи, що робить жінка, це неправильно. Не секрет, що є ті, хто робить добрі справи заради піару. Але є й ті, хто займається благодійністю від щирого серця, від душі і не чекає нагород та похвал. Тож саме їм варто подякувати від усього суспільства, на сцені найкращого театру України. Я вважаю, це гідне визнання для жінок. Воно може стати надією для того, щоб змінити ставлення до жінок загалом. І прикладом для інших, спонукати їх до активних дій для того, щоб наша країна стала кращою.

Олена Ходоровська